Як скористатися столичним метро людині у колісному кріслі та чи зручно це
16.10.2019
Поділитися
Люди з інвалідністю є споживачами таких самих послуг, як і люди без інвалідності, проте лише невелика кількість цих людей користується громадським транспортом, а саме метро, передає УНН.
Наразі, з 52 станцій Київського метрополітену пристосовані для користування пасажирами на колісних кріслах лише 12 станцій, а саме: “Червоний хутір”, “Бориспільська”, “Вирлиця”, “Теремки”, “Іподром”, “Виставковий центр”, “Васильківська”, “Голосіївська”, “Деміївська”, “Дарниця”, “Лісова”, “Лівобережна”.
Усі ці станції обладнані пандусами, ліфтами та підйомними пристроями, щоб було зручно їздити самостійно. Для того, щоб потрапити на інші 40 станцій, людина на візку має викликати супровід, який буде діяти згідно з інструкцією. У Київському метрополітені це Інструкція про порядок надання супроводу пасажирам, які належать до маломобільних груп населення (МГН), під час проїзду у КП “Київський метрополітен”.
За цією інструкцією, людина, яка пересувається на візку, має замовити супровід воєнізованої охорони (зазвичай, міцні молоді люди), щоб потрапити у місце призначення. Для цього необхідно зателефонувати за вказаним на сайті Метрополітену чи у самому метро номером. Зробити це необхідно за годину до того, як людина, яка пересувається на візку, буде біля метро. Після цього її зустрінуть і допоможуть подолати сходи, ескалатор та, за необхідності, заїхати у вагон, а після цього зустрінуть вже на іншій станції метро, щоб допомогти зробити пересадку чи виїхати з метро.
Інструкція була написана за участі працівників Національної Асамблеї людей з інвалідністю України, тож відповідає реаліям життя та потребам пасажирів, які пересуваються на візку. Цей факт кореспонденту УНН підтвердив адвокат Національної Асамблеї Олег Полозюк. Він також розповів, як добирається на роботу сам.
За інструкцією, як вже зазначалося, необхідно заздалегідь зателефонувати на номер метрополітену і повідомити про маршрут. У випадку пана Олега це “Виставковий центр” – “Площа Льва Толстого” – “Золоті Ворота”. Він телефонує за пів години та попереджає, що потрібна допомога працівників воєнізованої охорони. Його, наприклад, необхідно зустріти на станції метро “Льва Толстого” із супроводом до “Золотих Воріт”. І назад так само. Повертається додому пан Олег прямою гілкою. Він спускається до “Майдану Незалежності” вулицею згори самостійно, а біля метро на нього вже чекає супровід. Вони допомагають подолати сходи підземного пішохідного переходу, спуститися ескалатором і сісти до вагона. На “Виставковому центрі” у нього є можливість виїхати з метро самостійно.
УНН запитав у пана Олега, чи безперешкодно крісло проходить у метро.
“Я користуюсь кріслом активного типу, 60 см шириною, а вхідна група дверей у метро 90 см, тому моє крісло проходить всюди. Були проблеми лише у тих випадках, коли людина хотіла скористуватися метрополітеном у дорожньому кріслі важільного типу. Тоді це проблематично, адже вага такого крісла значна, і неможливо забезпечити безпеку людини та інших пасажирів”, – розповів пан Олег.
В інструкції зазначено, що людина на візку разом із супроводом може скористатись резервним ескалатором, і це можливо, якщо метро не переповнене. Якщо метро повністю завантажене, крісло переводиться на робочий ескалатор за допомогою трьох людей із супроводу. Передні колеса розміщуються на одній сходинці, задні — на іншій, а крісло фіксується. Якщо це не час-пік і на станції є можливість використати резервний ескалатор, тоді його вмикають. У такому разі достатньо супроводу двох осіб, бо це відокремлений від потоку людей ескалатор.
“У наших пасажирів іноді культура не на належному рівні. Не дивлячись на те, що потрібно спокійно стояти на ескалаторі: хтось біжить, а хтось сідає на сходи. Щоб не було ніяких надзвичайних ситуації, супровід тримає дистанцію між візком та людьми”, – зазначає пан Олег.
Після того, як візок спустили ескалатором, людині на візку потрібно заїхати до вагона. У київському метрополітені кілька типів вагонів: якщо це більш старий вагон – його посадка трохи нижча, тож можна заїхати та виїхати самостійно. Якщо це новий вагон – різниця між рівнем платформи та вагоном – десь 12 см, тоді працівники допомагають заїхати до вагона.
Коли потяг прибуває до станції, супровід може бути як біля ескалатора, так і біля дверей, адже працівники попереджені, у якому вагоні та біля яких дверей їде людина, яка пересувається на візку.
На думку пана Олега, в основному, допомога працівників воєнізованої охорони потрібна на сходах пересадочних станцій, на ескалаторах та у підземних пішохідних переходах із бар’єрами.
Комфортність станцій метро для людини, яка пересувається на візку, залежить від багатьох факторів: сезону, завантаженості, часу та зміни охорони.
Тому на сьогодні за інформацією Асамблеї, тільки 10% з маломобільної групи населення (а це не лише люди з інвалідністю, а й пенсіонери та вагітні жінки) користуються послугами метрополітену.
